Відбулася Перша міжнародна конференція на тему: «Перспективи розвитку насіннєвої галузі України як складової інтеграційних процесів світової економіки»

27 лютого 2013 року відбулася Перша міжнародна конференція на тему: «Перспективи розвитку насіннєвої галузі України як складової інтеграційних процесів світової економіки».

Організатор конференції – Насіннєва асоціація України.

Спонсори конференції:  Сингента, Піонер Насіння Україна, Сервіс-Агрохолдинг, Байєр, Євраліс, РАЖТ, Агробонус, Ерідон.

Основною метою конференції був аналіз і визначення сучасного стану інвестиційного процесу в Україні, особливостей здійснення його в аграрному секторі економіки та шляхи його оптимізації.

Конференцію відвідали представники компаній-членів НАУ, аграрного бізнесу;  представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної інспекції сільського господарства України, наукових і державних установ; представники рейтингових економічних і аграрних ЗМІ. Спеціальними гостями конференції були: Генеральний секретар Міжнародної насіннєвої федерації (ISF) Марсель Бруінс, Генеральний секретар Європейської насіннєвої асоціації (ESA) Гарліч фон Ессен та Генеральний секретар Іспанської асоціації селекціонерів (ANOVE) Антоніо Вілароль.

В програмі конференції було проведено три сесії: перша сесія «Аспекти в міжнародному регулюванні: нормативні засади та практика»; друга сесія «Практичний досвід інвестування в сферу насінництва та провадження інновацій»; третя сесія «Напрями та способи дієвого інвестування у сфері насінництва».

Гарліч фон Ессен розповів про особливості майбутніх реформ законодавства з питань маркетингу насіння та здоров’я рослин. Також, він наголосив на конкретних європейсько-українських питаннях, зокрема на заявці України до ОЕСР з приводу еквівалентності та вимог до імпорту для дослідних зразків. На думку фон Ессена Україна може стати ведучою країною в насіннєвому виробництві.

«Україну та її насіннєвий сектор очікує велике майбутнє. Світ буде розвиватися, і головне питання чи буде Україна рухатися швидше, ніж інші. Я вважаю, що у вас є потенціал і всі шанси це зробити. Але це потребує значних зусиль з боку самої держави.» - підкреслив Гарліч фон Ессен.

Він  зазначив, що позиція Європейської насіннєвої асоціації  направлена на те, щоб зробити регулювання швидшим, простішим та більш гармонізованим. Відмічено, що в ЄС готуються зміни в законодавстві в сфері рослинництва та насінництва. Зокрема, йдеться про перегляд санітарних стандартів та вимог до посадкового матеріалу.

Марсель Бруінс, Генеральний секретар Міжнародної насіннєвої федерації, в свою чергу, зробив огляд загальних тенденцій розвитку насіннєвої галузі. За його словами, біотехнології в насінництві стають все більш популярні у світі. Це пов’язано з необхідністю вирішувати ряд суттєвих проблем, таких як глобальне потепління та спричинене ним зменшення води, кількості орних земель.

Про важливість захисту інтелектуальної власності в насіннєвій галузі та інструменти для його досягнення зазначив Голова національної асоціації селекціонерів Іспанії Антоніо Віларроль. Процес селекції нових сортів та гібридів рослин довготривалий та дорогий.

Тому важливо забезпечити захист прав інтелектуальної власності, передусім, для того щоб захистити результат людських зусиль та винаходи, заохочуючи подальші дослідження та інновації.

Як зазначив пан Рендал, Аташе з питань сільського господарства Посольства Сполучених Штатів Америки, важливим є проведення моніторингу торгівлі для того, щоб впевнитися що вона є вільною і справедливою для усіх учасників ринку, а також відповідати міжнародним стандартам. Для розвитку необхідно розуміти можливості.

Було зазначено, що Україна має гарні перспективи для виходу на європейський ринок, так як це одна з країн Європи, які мають найбільші площі посівів олійного ріпаку та пшениці. Також, вона має стратегічно важливий доступ до Чорного моря. Проте ключовими факторами для інвестування в галузь є: прозорість, прогнозованість та стабільність.

Європейські аграрії готові купувати українське насіння, а іноземні та вітчизняні виробники не проти інвестувати в насіннєвий ринок, що дає нашій країні реальний шанс на динамічний економічний розвиток.

Учасниками другої сесії відзначено, що вартість насіння набагато вища, ніж вартість фуражного зерна, а це додаткові інвестиції в нашу промисловість, це значне зростання ВВП, надходження грошових коштів, це розвиток економіки не за рахунок запозичень із зовні, а за рахунок збільшення власного капіталу. Україна потребує місцевих постачальників, так як це унікальна можливість залучити інвестиції від великих компаній, гнучкість виробництва, вчасно доступні товари та зменшення витрат на логістику. Проте, для розвитку місцевих постачальників необхідно усунення адміністративних бар’єрів, відповідність українського законодавства європейським стандартам.

Дуже важливо для України, щоб світові насіннєві ринки для внутрішніх виробників відкрилися. Тим більше, що сьогодні в країні чимало компаній, готових вкладати довгострокові інвестиції в розвиток насінництва і займатися селекцією в Україні.

Головною ідеєю у виступах третьої секції було: співробітництво із компаніями – високотехнологічними виробниками насіння як шлях до розширення доступу до агрофінансування для малих та середніх господарств. Також, як один із головних аспектів вкладання інвестицій у бізнес є прозорість та принциповість його ведення. Було наголошено, що Україна, як одна з найбільш перспективних ринків для інвестування, має приділяти увагу збереженню уже наявних на ринку капіталовкладень та належному гарантуванню їх захисту з боку держави.

Як результат, усіма учасниками конференції підтримано, що лише взаємовигідна співпраця держави та бізнесу є запорукою успіху розвитку як держави в цілому, так і аграрного сектору зокрема. Тенденції, що формуються на світових ринках, вказують на те, що в світі постійно зростає потреба в обсягах продовольства і Україна, як держава з потенційно потужним аграрним комплексом, в змозі скористатися ситуацією та розширити власний вплив на ринки.