Насіннєва асоціація України
03040, м. Київ, вул. Васильківська 14, БЦ "СТЕНД".
E-mail: seeds.ukraine.2010@gmail.com
www: ukrseeds.org.ua
Європейська насіннєва асоціація (European Seed Association, ESA) вітає ініціативу Єврокомісії розпочати консультації з громадськістю щодо майбутнього Спільної сільськогосподарської політики ЄС. Агропродовольчий ланцюг починається із насіння, а селекційні і насіннєві компанії є невід’ємною частиною сільського господарства, які забезпечують галузь вкрай необхідними інноваційними рішеннями. Разом із фермерами, переробниками і іншими учасниками галузі ми поділяємо відповідальність за забезпечення продовольчої безпеки, запровадження інновацій і різноманіття у продовольчих товарах, виробництві кормів та енергоресурсів, захищаючи при цьому довкілля та поліпшуючи сталий розвиток нашого агропродовольчого ланцюга.
Європейське сільське господарство майбутнього потребуватиме ліпшої співпраці на різних етапах агропродовольчого ланцюга, починаючи із взаємодії селекційних і насіннєвих компаній, для того, щоби подолати нові загрози. Наступна версія Спільної сільськогосподарської політики ЄС має зважати на цей факт і стимулювати таку співпрацю. Майбутнє фермерства у Європі стане більш успішним і відповідатиме високим очікуванням суспільства, якщо існуватимуть справжня відданість справі та чіткі правила, які сприятимуть співпраці.
Вже зараз насіннєвий сектор ЄС відіграє все більш важливу роль для майбутнього європейського сільського господарства. Ця галузь допомагає фермерам забезпечувати продовольчу безпеку, надавати екологічний супровід і вести заходи з управління ландшафтом. Та за для цього нам необхідні належні інструменти, знання та постійний діалог із відповідними зацікавленими особами, включно із політиками, які мислять на кілька кроків вперед.
В ESA вважають, що поточну версію Спільної сільськогосподарської політики ЄС можна вдосконалити, аби вона ліпше відповідала своїм основним цілям. Ряд її положень зможе стимулювати виробництво окремих товарів і сприятиме розвитку відповідних секторів, тоді як її інша частина матиме більш загальний вплив на сільське господарство. В Європейській насіннєвій асоціації гадають, що для Еврокоміссії надважливо підтримати положення, які б поліпшили конкурентоспроможність фермерських господарств в ЄС і сприяли економічному росту на глобальному рівні. Необхідно заохочувати інвестиції фермерів у цей напрямок. Надійне, як з точки зору економіки, та із розрахунку впливу на довкілля, виробництво має бути основою наступної реформи.
Роль наукових досліджень і інновацій
Використання сучасних сортів надає фермерам інноваційні рішення, які дозволяють їм бути конкурентоздатними, отримувати кращі врожаї, ліпшу якість і розмаїття культур рослин, забезпечуючи при цьому продовольчу безпеку попри всі загрози від шкідників, хвороб та абіотичного стресу. Так, як, наприклад, зміна клімату сьогодні становить найбільший виклик для сільського господарства. Внесок насіннєвого сектору полягає в тому, що сорти рослин, які вирощуються в теперішній час, показують гарні результати при різних ґрунтово-кліматичних умовах, а також мають захист від нових шкідників і хвороб, що тільки з’являються.
Для того, щоби успішно вистояти під натиском прийдешніх викликів, фермерам необхідно мати змогу використовувати високоякісну сировину, застосування якої в усе більшій мірі стає інтегрованим і взаємозалежним.
Таким чином, для інтеграції можливих рішень по всім галузям потрібен міждисциплінарний підхід. Для прикладу, це – синергія між застосуванням віддалених сенсорних технологій і великомасштабного аналізу даних, які дозволять вести Цифрове землеробство (Digital Farming practices), збільшити стійкість та обсяги сільськогосподарської продукції, оптимізувати виробництво.
Переваги таких інновацій мають стати наглядним прикладом для фермерів, а також, так само необхідно ділитися досвідом реалізації найкращих практик. Відповідно, потрібно просувати потенціал більш тісних зв’язків між фермерами та індустрією, як то створення експериментальних господарств, модернізація і спрощення Спільної сільськогосподарської політики по всім регіонам ЄС.
Найважливішим питанням тут є узгодженість між різними порядками дій ЄС. Пріоритети політики у науково-інноваційному секторі в і для сільського господарства мають також бути відображені у наступній версії Спільної сільськогосподарської політики, і навпаки. У відповідність мають бути приведені нормативно-правова база і основна схема фінансування дослідно-інноваційного сектора – H2020. Результати наукової і інноваційної діяльності, яка закохувалася ЄС, має мати адекватну підтримку в рамках інших регламентованих процедур ЄС, як подальше спрощення і прискорення реєстрації. Це дозволить фермерам швидше і в більшій мірі втілювати інновації на рівні індивідуального фермерського господарства. Європа лише виграє від реалізації інноваційних можливостей, які стануть доступними для фермерів.
